ВО "Свобода"

ENG

26 липня
Тетяна Голік: Якщо третє скликання мене обирають депутатом, думаю, що люди мені вірять
Тетяна Голік: Якщо третє скликання мене обирають депутатом, думаю, що люди мені вірять

Інтерв'ю з головою депутатської фракції ВО "СВОБОДА" у Житомирській районній раді Тетяною ГОЛІК.

Тетяно Ігнатівно, чому українці об'єд­нуються або лише на свято, або вже у біді? Що може об'єднати людей поза святами та кризами?

‒ Думаю, що сьогодні українців має об'єднати та біда, яка є ‒ війна, лише ми зможемо її завершити. Ні Президент, ні уряд, ні Верховна Рада, тільки об'єднавшись, відчувши себе українцями, ми зможемо закінчити цю війну. У нас має бути проукраїнська влада. Українські патріоти, українські націоналісти були витіснені з влади, але ми і далі боремося за національну, соціальну й справедливу державу, тоді ми зможемо рухатися у європейському напрямку і стати зовсім іншою Україною.

Ми чомусь боїмося заговорити про українську мову, про своє національне. Чому? Адже ми живемо у своїй державі, на своїй землі.

Днями я була в одному з супермаркетів Житомира і на цінниках, де зважують продукти, побачили написи російською мовою. Я підізвала торгового працівника і запитала, чому цінники на іноземній мові, на що вона відповіла: "Так це по-рускі". Коли ми приїздимо у Німеччину, чи у Францію, чи в Італію, якою мовою послуговуються там? Навіть такі питання потрібно ставити. Кожна нація має себе ідентифікувати, найперше через мову. Ми маємо гордитися собою, при тому поважаючи інших.

Якби досі жили в Радянському Союзі, я чомусь певна, що багато хто забув би, що ми українці. Проживши той радянський час, пам'ятаю, що в Житомирі вже майже не чути було української мови.

Ви входите до постійної комісії районної ради з питань бюджету та комунальної власності, є секретарем цієї комісії. Які пріоритетні завдання ставить перед собою бюджетна комісія?

‒ Хоча у районної ради повноваження обмежені, ми маємо достатній вплив на розподіл бюджетних коштів, адже кінцеві рішення все ж приймає районна рада.

Напередодні наступної сесії ми обговорювали на засіданні фракції ВО "Свобода" те, щоб не розпорошувати кошти з перевиконання бюджету, які розподіляють депутати, а використовувати їх на вирішення більш глобальних завдань. Можливо, нам треба десь поставити модульний ФАП, можливо, десь перекрити дах ‒ і тоді ми зможемо сконцентрувати для цього гроші усієї фракції.

Сьогодні 70 відсотків з перевиконання бюджету розподіляє райдержадміністрація, голова РДА Сергій Микитюк, наскільки мені відомо, також притримується думки, що кошти потрібно витрачати для вирішення найбільш важливих проблем.

На що була витрачена ваша "бюджетна квота"?

‒ Кошти я направила на Сінгурівську школу для встановлення пластикових вікон.

Чомусь усі депутати витрачають кошти на вікна…

‒ Спершу у мене було завдання встановити модульну котельню для школи, яка працює на дровах, я домоглася, щоб на це були виділені кошти. Коли у школі почав протікати, як решето, дах, як депутат сприяла, щоб його відремонтували, зараз над школою споруджено шатровий дах. А щоб утеплити школу, необхідно замінити вікна.

Сьогодні керівництво школи попросило виділити 30 тисяч гривень на ремонт актового залу.

Одна з головних тем реформи місцевого самоврядування ‒ положення про добровільне об'єднання громад. Новогуйвинська селищна рада пропонувала ОТГ, у яке запрошувала Сінгурівську сільську раду, але там виступили проти.

‒ Були сили, які противилися, щоб Сінгурівська сільська рада об'єднувалася в Новогуйвинську ОТГ.

Які це сили?

‒ Точно сказати не можу. Але Сінгурівський сільський голова провів серед людей роботу, розповідаючи, що ми з новогуйвинцями різні, і Сінгури відмовилися від такого об'єднання.

Ми знаємо, що Сінгурівський сільський голова Юрій Прокопець йде на іншу посаду ‒ він став переможцем конкурсу на посаду директора департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА. Виникає питання: навіщо він їздив селами, агітував проти Новогуйвинської ОТГ, щось обіцяв людям. Сьогодні сільський голова фактично тікає від людей, усувається від відповідальності за те, якою в подальшому буде Сінгурівська громада.

Чи задоволені Ви результатами своєї роботи в якості голови фракції ВО "СВОБОДА" у районній раді?

‒ Фракція у нас дуже дисциплінована, у нас немає тих "хитань", як в інших фракціях. У нас немає такого, що депутат не рахується з думкою фракції.

Так, у нас можуть бути різні погляди та позиції стосовно якихось питань, але в кінцевому результаті ми приймаємо спільне рішення, бо маємо відповідальність як перед людьми, так і перед партією, яка делегувала нас на вибори.

Депутат районної ради Роман Мусійчук в інтерв'ю "ПРИМІСЬКОМУ ЖИТТЮ" сказав, що депутати повинні контролювати діяльність комунальних підприємств районної ради. Ваша думка з цього приводу?

‒ Що стосується комунального підприємства "Центральна районна аптека №118", я проти його ліквідації і висловила свою позицію голові районної ради Сергію Григоровичу Крутію. Така ситуація сталася через недолуге попереднє керівництво.

А щодо контролю над комунальними підприємствами, то він безперечно має бути.

Чого більше в роботі цієї каденції райради? Політики чи раціоналізму? Ви ж депутат не першого скликання, маєте з чим порівняти.

‒ Раціоналізму. Коли ми йдемо на вибори та виборюємо своє право бути представленими у владі, тоді кожен з нас багато говорить про політику. А вже будучи депутатом, ми маємо показати, що робимо.

Думаю, усім цікаво почути, що саме як депутат Ви робите. Особисті правила роботи.

‒ Перш за все я відстоюю інтереси громади Сінгурів, яка обрала мене депутатом. Займалася питаннями дитячого садка, школи. Усе, що було у моїй змозі, зробила максимум для закладів освіти.

Сьогодні у центрі Сінгурів за депутатські кошти я встановлюю дитячий майданчик, планую привести до ладу весь сквер, де відпочиватимуть мешканці села зі своїми дітьми.

Щодо особистих правил депутатської роботи скажу: якщо є проблеми у виборців, я їх повинна вирішувати, адже на мене сподіваються як на депутата, мені довірили люди свої голоси.

Вважаю, що матеріально немало допомогла хворим. Сьогодні для молодої людини, яка після травми хребта прикута до ліжка, допомогли зібрати 22 тисячі гривень депутатських коштів, планую виділити особисто кошти, щоб поставити хлопця на ноги. Буду просити депутатів допомогти також коштами.

Де черпаєте мотивацію?

‒ Хочу, щоб мене люди згадували "незлим тихим словом" (сміється). Можливо, скажуть: Голік була непоганим депутатом, щось для нас робила.

Знаєте, що про Вас говорять?

‒ Я не чую, що про мене говорять люди. Якщо третє скликання мене обирають депутатом районної ради при такій конкуренції, думаю, що люди мені довіряють.

Хто вас підтримує у вашій діяльності?

‒ Моя сім'я, мої колеги по фракції. А також друзі. Коли ми займалися волонтерською діяльністю, я зверталася до своїх друзів, вони сприймали моє прохання, наче наказ, що це має бути виконано.

Що вважаєте особистим найбільшим досягненням?

‒ Якщо брати моє особисте життя, досягненням вважаю те, що у мене є донька Оксана, якій допомогла здобути освіту, зараз вона працює спеціалістом з культурної спадщини у районному відділі культури та туризму. У мене прекрасні внучки Ліза та Влада. Старша внучка Ліза цього року вступила на фортепіанне відділення Житомирського музичного училища.

Пригадую, коли у школі, дитсадку, по всій центральній частині Сінгурів не стало води і сільський голова Добринський сказав, що нічого зробити не може, що це дуже дорого. Єдине, що він мені порадив як депутату ‒ спробувати відремонтувати водомережу господарським способом. Я взяла відпустку і з першого до останнього дня займалася тим, щоб провести новий водопровід. Ніхто не вірив, що це вдасться зробити за місяць і за невеликі гроші, які ми зібрали з людей. Не знаю, чи пам'ятають, що це зробила я (сміється).

Чого б Ви побажали своїм колегам-депутатам?

‒ Бути патріотами своєї держави, свого району. Якщо ти вже ідеш в політику, ти, дійсно, маєш якусь частину свого життя, свого розуму віддати для того, щоб зробити у цій країні щось на краще.

Дякую за відверту розмову.

Олексій ПРОЦЕНКО, газета "Приміське життя"